“Як же в Андріївці та без андріївських вечорниць?” – сказала педагогиня-організаторка Олена Олександрівна Линник. І дійсно: це вже традиція, що в нашому ліцеї в цей день старшокласники немов потрапляють у машину часу. Так було й цього разу. У світлиці музею ватагу молоді зустріла ще одна педагогиня-організаторка – Юлія Андріївна Безверха. Для хлопців і дівчат почалося ціле дійство: капали воском у воду, видивляючись, на що схожа захолола фігурка, ставили у воду вишневі гілочки, кидали чобіт – куди ніском упаде, там живе милий, кусали калиту, ну і, звичайно, їли смачні вареники. Як же без традиційних українських страв на вечорницях? До гарного настрою додалася ще одна приємність: немов бажаючи порадувати нашу молодь, з неба полетіли перші лапаті сніжинки, а невдовзі вся земля крилася пухнастим білим килимом.