– Дід Мороз! Дід Мо-роз!!!
До кожного класу заходить казковий Дід зі своєю внучкою, говорять теплі слова, роздають подарунки, люб’язно надані в торбу зимовому гостю ТОВ “Сокіл”…
Малеча радісно гукає Дідуся, з ентузіазмом розповідає віршики, хвалиться своєю допомогою батькам…
– А мені тато не дозволяє йому допомагати, він охоронець, я теж хочу з ним на роботу, – говорить маленьке симпатичне хлоп’я.
– Дозволить. Тільки ще трохи підрости, – утішає Дідусь, вручаючи пакунок з цукерками.
Старшокласники реагують стримано. але теж не відмовляють Дідові у спілкуванні та погоджуються порадувати віршем чи цікавою історією… Так по класах проходять новорічні фуршети. У коридорі інтерактивна панель безперервно демонструє відеопривітання від класів, щоб усі могли насолодитися творчістю один одного, адже через карантинні обмеження зібратися разом в актовій залі не було можливості…
Від класу до класу мандрує Дід Мороз і… потрапляє у 5-й клас… Як потрапив так потрапив…
– Розкажіть віршика, – просить.
– А давай ми тобі по-німецьки!
– Так я німецької не знаю!
– А як ти літаєш у Німеччину?
Казковий гість виявився винахідливим, тож знайшовся:
– Зі мною літає перекладач!
– А як ти говориш з ельфами?
– Я з ними не говорю, ми думки читаємо один одного. З ними взагалі легко…
– А з оленями ти спілкуєшся чи ставишся до них як до тварин? -А ти, Снігуронько, що робиш? – А як ти йому допомагаєш? – Діду Морозе, а ти даруєш подарунки Снігуроньці? -А оця твоя палиця, вона чаклує? – А де твої олені?
Тисячі запитань. В очах п’ятикласників бісенята… Гості прийняли їх правила гри! Домоглися! В їхньому класі Снігуронька з дідусем пробули найдовше… Навіть поворожили їм…
Таке-то воно – життя артиста. Тяжка праця, експромт і нагорода – сяючі дитячі очі і чудовий настрій, подарований людям тобою.
+8