Горить свіча…

Горить свіча… Одна, друга, сота, тисячна. Серед цих мільйонів запалених свіч – і ті, що палахкотять у руках наших вихованців. Повільно стікають у підсвічники воскові сльози… Сьогодні ми вшановуємо тих, хто відлетів на небо в далекі роки Голодомору. В актовій залі про ціну хліба і колоска розповіла вихователь Лариса Григорівна Зельська. А потім діти взяли участь у всеукраїнській хвилині мовчання та запалили свічу пам’яті, Такі ж свічі загорілися й у вікнах будинків наших працівників. Пам’ятаємо…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *