Як прожити один день без нотацій?
- Будити дитину треба спокійно. Прокинувшись, ваш син чи донька мають побачити вашу усмішку і почути ласкавий голос. Не смикайте за дрібниці, навіть якщо “вчора попереджували”.
- Не підганяйте. Вміло розраховувати час – це ваша турбота.
- Не відправляйте дитину до школи без сніданку.
- Не прощайтеся, даючи настанови: “Дивись, не бешкетуй”, “Принеси тільки хороші оцінки”. Проведіть хоча б до дверей, побажайте удачі, знайдіть кілька ласкавих слів. У вашої дитини попереду важкий день.
- Після школи зустріньте спокійно, обійдіться без лавини запитань. Якщо дитина хоче поділитися чимось, не відмахуйтеся, не відкладайте на потім. Присядьте у затишному місці і вислухайте, це не займе багато часу.
- Якщо вас викликають до школи (а краще самому навідуватися), зробіть так, щоб ваша розмова з учителем відбулася без дитини. А вдома не поспішайте влаштовувати сварку.
- Кращий час для приготування уроків з 15-ї до 17-ї години. Під час приготування не “сидіть над душею”. Однак підтримка потрібна: “Не хвилюйся, тобі все вдасться”, “Давай разом розберемося”.
- Протягом дня знайдіть хоча б півгодини, коли будете належати тільки дитині. Не відволікайтеся на домашні турботи, телевізор, спілкування з іншими членами родини. У цей момент немає важливішої справи, ніж турботи, смуток, невдача сина чи доньки.
- Майте не увазі: навіть “дорослі діти” люблять казку перед сном, спокійну цікаву оповідь, лагідне погладжування. Не нагадуйте перед сном неприємності, не з’ясовуйте стосунки. Напруги за день після цього ніби й не було – дитина засне здоровим, міцним сном.
Абетка виховання
- Відповідайте на запитання дитини терпляче і чесно.
- Сприймайте запитання і висловлювання дитини всерйоз.
- Надайте дитині кімнату або куток лише для її справ.
- Знайдіть місце, де дитина змогла б показувати свої роботи і досягнення.
- Не лайте дитину за безладдя на столі, якщо це пов’язано з її творчим процесом. Проте вимагайте робити лад після закінчення роботи.
- Покажіть дитині, що її люблять і приймають, безперечно, такою, якою вона є, а не за її успіхи і досягнення.
- Доручайте своїй дитині посильні справи і турботи.
З. Допомагайте їй будувати власні плани й ухвалювати рішення.
- Допомагайте їй поліпшувати результати своєї роботи.
- Беріть дитину в поїздки цікавими місцями.
- Допомагайте дитині спілкуватися з ровесниками різних культурних середовищ.
- Не порівнюйте свою дитину з іншими, вказуючи при тому на її недоліки.
- Не принижуйте свою дитину, не давайте їй відчути, що вона гірша за вас.
- Привчайте дитину мислити самостійно.
- 3абезпечте дитину книжками, іграми та іншими потрібними їй речами для улюблених занять.
- Спонукайте дитину придумувати історії і фантазувати. Робіть це разом із нею.
- Привчайте дитину з малих, років до регулярного читання.
- Уважно ставтеся до її потреб.
- Залучайте дитину до спільного обговорення загальних сімейних справ.
- Не дорікайте дитині за помилки.
- Хваліть за будь-які успіхи.
- Учіть її спілкуватися з дорослими будь-якого віку.
- Розробляйте практичні експерименти, що допомагають дитині більше дізнаватися.
- Не забороняйте дитині бавитися з усяким непотребом – це стимулює її уяву.
- Спонукайте дитину знаходити проблеми і потім розв’язувати їх.
- Хваліть дитину за конкретні вчинки й успіхи і робіть це щиро.
- Не обмежуйте теми, цікаві для дитини.
- Давайте дитині можливість самостійно приймати рішення і нести відповідальність за них.
- Допомагайте стати особистістю.
- Допомагайте знаходити варті уваги телепрограми і радіопередачі.
- Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її можливостей.
- Заохочуйте максимальну незалежність від дорослих, не втрачаючи при тому поваги до них.
- Вірте у здоровий глузд вашої дитини і довіряйте їй.
- Намагайтеся, щоб основну частину роботи, за яку взялася ваша дитина, вона виконувала самостійно, навіть якщо ви не впевнені в позитивному кінцевому результаті. Дайте дитині таку можливість.
- Ведіть щоденник спостережень за розвитком вашої дитини й аналізуйте процес розвитку.
Заклик твоєї дитини
НЕ ДАВАЙ, мені все, про що я тебе прошу, бо це мене розбещує, іноді я просто випробовую тебе.
НЕ БІЙСЯ бути зі мною рішучим і вольовим. Це потрібно мені, бо дає відчуття безпеки.
НЕ ДОЗВОЛЯЙ мені набувати поганих звичок. Надіюся, що ти допоможеш мені виявити їх ще у зародку.
НЕ ЧИНИ так, щоб я почував себе меншим, ніж я є. Бо тоді буду поводитися нерозумно і смішно, щоб здаватися “великим “.
НЕ КАРТАЙ мене у присутності інших. Найкраще мені допомагає, коли ти говориш зі мною спокійно і без свідків.
НЕ ОБЕРІГАЙ мене від наслідків. Мені потрібен також і гіркий досвід.
НЕ СПРИЧИНЮЙСЯ до того, щоб я вважав свої помилки гріхами. Це зачіпає моє почуття гідності.
НЕ ПЕРЕЙМАЙСЯ надмірно, коли говорю: “Я тебе не люблю”. Не тебе я не люблю, а твою владність, яка нищить мене.
НЕ ПЕРЕЖИВАЙ надмірно через мої малі недуги. Вони просто привертають твою увагу, яка мені потрібна.
НЕ БУРЧИ. Якщо будеш це робити, то я боронитимусь, “вдаючи глухого”.
НЕ ОБІЦЯЙ нерозважливо. Бо почуваюся дуже розчарованим, коли ти не виконуєш обіцянок.
НЕ ЗАБУВАЙ, що не можу проявити себе так добре, як би мені хотілося. Тому деколи я розминаюся з правдою.
НЕ ПЕРЕОЦІНЮЙ моєї чесності. Це мене сковує, і я починаю говорити неправду.
НЕ ЗМІНЮЙ своїх правил поведінки з огляду на обставини. Це викликає в мені неспокій і недовіру до тебе.
НЕ НЕХТУЙ мене, коли ставлю тобі запитання. Бо тоді я перестану тебе питати, а відповіді шукатиму деінде.
НЕ КАЖИ, що мій страх і мої побоювання безпідставні. Вони справжні.
НЕ НАМАГАЙСЯ мене переконувати, що ти досконалий і непомильний. Бо переживаю глибоке потрясіння, коли виявляється, що ти не такий.
НЕ ДУМАЙ, що виправдання переді мною є нижче твоєї гідності. Чесне виправдання пробуджує, в мені велику сердечність до тебе.
НЕ ЗАБУВАЙ, що я люблю експериментувати. Не забороняй мені робити досліди, бо без цього не буду розвиватися!
НЕ ЗАБУВАЙ, що я швидко росту. Напевно, тобі тяжко іти зі мною крок у крок, але прошу, тебе, постарайся.